[інтроверт як діагноз]

Читаючи "місія інтровертів", відчуваю себе кинутою. книга написана для 70% інтровертів, які вибрали шлях з господом. а як же ті 30%? замість бога постійно ставити "вища духовна сила" чи що? так, мені важко в цьому світі, важко самоідентифікувати себе інтровертом, прийняти себе і не займатися самокритикою, бо не встигаю за екстравертами. а ще важче, коли шукаючи відповіді на свої питання, знаходжу книгу, в якій по поличкам розкладено все, але про ті 30% нічого не говориться. можна казати, що акценти в книзі зовсім не ті. і це чиста правда, психологія підказує "зосееджуйся на інших моментах, важливіших, не жуй ту кляту жуйку". але це важко. дуже важко. спочатку прийняти себе як є - інтровертом, далі,весь негатив перетворювати на сильні сторони, а ще шукати, що мені, тому інтровертному виключенню, робити зі своїє духовністю. що підставляти замість "бога"? може Совість, може знов таки Вища Духовна Сила, а може залишити цей куточок пустим?? не знаю-не знаю, зараз я на том роздоріжжі, якому поки не надаю великого значення, але яке в майбутньому дасть мені доброго копняка.