чи готова я до відкриття ящику пандори?

 психологія людини така, що треба потихеньку вливати якісь думки. фільм "початок" недарма нещодавно продивилась... ну як продивилась..в перервах між сном, були цікаві сюжетні шматки.

наприклад новини. раніше не було інфи щодо наших загиблих, і ти знаходишся в піднесеному стані типу, ще пара трійка днів і цей рос.катарсис буде закінчено. але згодом просочується парочка новин щодо загиблих нашого ЗСУ і звичайно ж нагороди посмертно цих парубків. 

не виникало питання, чому при перших влученнях в багатоповерхівки загинувших було 0, при тому що київ ще не роз'їхався вкрай, а тепер, коли половина києва, якщо не більше поїхала, то оголошуються загиблі? відповідь проста і дуже банальна..жертви були завжди, але про них почали казати тільки зараз..з одного боку мене дратує що все не одразу розказали, а з іншого, я вдячна, що на рівні психології піклуються про здоров'я живих. ми би не витримали той масив інфи, який би на нас зкинули, ми би просто з'їхали з глузду і наробили би лиха.

я хочу, щоб мені казали правду, але я не зможу осягнути і прийняти її адекватно. грьобана психологія натовпу..все як по підручику..