[бісова любов. чи любов вона?]

чомусь не покидає відчуття, що він зникає тоді, коли найбільше потрібен. це як закономірність. і я не можу бути спокійна, я не відчуваю себе в безпеці з ним, тому що завжди будуть обставини, які важливіші за мене. згадую ту паніку, коли життя завмерло, коли вищі позакривали і всіх відправляли додому. він нічого не зробив, щоб залишитись, поїхав бо "треба", хоча можна було покрутитись і залишитись, якби хотів йти проти... чи то страх, чи що? я не знаю

мізками розумію, що в найвідповідальнішу мить він відвернеться знов і я не здивуюсь. вже не здивуюсь. але як далі з цим жити? дедалі складніше, бо на карту ставляться майбутнє, довіра - все, що мені дороге.

я не знаю його планів, все дізнаюсь потім, коли рішення є...нещодавно вишукував, як поїхати нам разом до нього додому, сьогодні дізналася, що поїде один і в четвер. жодних зайвих слів, наче так і треба. можна  було просто не говорити про можливість їхати разом, це ж не я напрошувалася.. навіщо так? я навіть не мала слів, просто промовчала, неначе так і треба було.

може воно і на краще? щоб не бачити кілька днів та відпочити. інколи вважається, що зовсім не кохаю і зовсім не хочу бачити.

а ситуація з Харковом і подальшим навчанням. я розумію, що йому важко, бо прєподи, з якими провчився 4 роки, покладають надії, та разом з тим є ті, хто навпаки палиці в колеса ставить, але від його рішення також залежу я. і не факт, що все буде шовком вкрито, бо саме мені треба буде пристосовуватися там жити і крутитися - шукати роботу, житло і тому подібне, тому що серед нас тягар я - без вищого, без стипендії, без можливості житла. але про це не думається, думається зовсім про інші речі.

а взагалі, перша думка, яка була? про що він подумав, коли зародилась ідея переїзду, чи думав, як буде мені важко? сумніваюся... він і не думає, як важко жити в невідомості - між небом і землею. і всі його думки, аргументи на користь одного чи іншого рішення я не знаю, його вагання, я знаю тільки причини вагань, які він мусолить в голові сам. але самі аргументи на користь одного чи іншого - ні. це гнітить і робить моє існування важким. я не знаю, на що розраховувати. не знаю, чого очікувати.